МИ РАДІ ВІТАТИ ВАС

НА САЙТІ

НАШОГО ЗАКЛАДУ!

НАША АДРЕСА:

Рівненська область

Дубенський район

село Грядки

вул. Центральна, 9

 

 

Код ЄДРПОУ 24170853 

 e-mail Dubno_osvita13@ukr.net


ІСТОРІЯ  ГРЯДКІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ


Держава буде багатою лише тоді, коли на її теренах живуть здорові і освічені люди. А здорова і освічена нація  може проживати лише у державі, де панують мир і благополуччя. На жаль, наша історія - це історія споконвічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. У цих змаганнях українство мало дві зброї – шаблю і слово. Коли ворог вибивав з наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово, могутнє і гаряче. Не зважаючи на війни, в Україні в усі  роки були люди, слово яких береже і живить українську націю, її духовну соборність. Наша держава, нація пишається своїми освіченими людьми. Не є винятком і село Грядки. Перший будинок збудований у 1811 році. У цьому мальовничому куточку нашої  держави народилось і виросло чимало освічених людей. Всі вони свій шлях починали зі шкільного порога.

1796-1920 роки: Зі спогадів старожилів дізнаємось, що школа у селі Грядки була ще за царських часів. Перша школа, про яку згадують старожили за переказами своїх батьків, знаходилась у пристосованому приміщенні, де зараз побудована садиба Пазюк Зіновії, за церквою. Згодом, коли у 1911 році було побудовано приміщення   школи з житлом для вчителя, у старому пристосованому  приміщенні було зроблено клуб (хату-читальню), де відпочивала молодь с. Грядки.

 Зі слів Кожана Олександра Пилиповича дізнаємось, що у роки Першої Світової війни приміщення школи  використовувалось під військовий госпіталь.

                                              

Приміщення школи, побудоване у 1911 році.

 

 1921-1939 роки:   Ярмолюк Ганна Іванівна (1928р.н.)  розповідала, що її батьки Луцик Іван Зотович (1901 р.н.) та Мар¢яна Дем¢янівна (1908 р.н.) були писемними. Вони відвідували уже новозбудовану школу. Іван Зотович ходив до школи 1 рік, а      Мар¢яна Дем¢янівна 3 роки. Учителем був місцевий житель Юхим Соловей. На жаль, Юхим Соловей пішов із життя у досить молодому віці, і тоді на його місце навчати дітей прибув новий вчитель В.Г. Жук

 Місцева жителька із розповідей пригадує випадок, коли вчитель Василь Жук за свої гроші купив чоботи дітям дуже бідної сім¢ї для того, щоб вони мали можливість по черзі відвідувати школу. Жук В.Г. помер у 1928 р. і похований на місцевому кладовищі.

  Дітей на той час у школі навчалось досить багато, і всі не поміщались у новому приміщені з трьома класними кімнатами і квартирою для вчителя. Зі спогадів  Кирилюка Дениса  Сидоровича (1924 р.н.) та Ярмолюк Г.І. дізнаємось, що у 1930-х роках  під школу ще орендувалась єврейська хата, на місці якої нині знаходиться оселя Павлюка І.С. (біля теперішнього сільського клубу). Зокрема Денис Кирилюк згадує, що у 1930 році він пішов у 1й клас до єврейської хати і провчився там два роки, а Ганна Іванівна  Ярмолюк згадує, що вчителем у 1 і 2 класах у цій школі в неї була пані  Згілінська.

  3і і 4і класи ходили до новозбудованої школи, де навчав дітей вчитель Дмитро Товстий із Пляшевої. Зі спогадів дізнаємось, що у 3й і 4й  класи учні ходили по два роки. На той час у селі було досить багато молодих людей, які у свій час не мали змоги ходити до школи і не вміли читати і писати. Вчитель Д.Товстий організував вечірні курси, бажаючі могли навчитись писемності. Ярмолюк Ганна Іванівна пригадує, що уроки у школі  розпочинались із читання молитви. На видному місці у класі висіла ікона.

 

1939-1945 роки:  Коли у село зайшли більшовики, примусили ікону викинути, а уроки проводити по іншому. Це підірвало і так слабке здоров¢я вчителя Дмитра Товстого, і він помирає. На його місце навчати дітей прислали молодого вчителя Пилипа Пшеничного. На той час у с.Тростянець була збудована типова школа. Тому у Грядках діти навчались 3 роки, а далі ходили до Тростянця.

  Із Грядківської школи Пилипа Пшеничного забрали на фронт (дізнаємось, що на війні він був сім разів поранений, а після війни приходив у с.Грядки, щоб подивитись, як учаться діти).

 У роки війни  деякий час навчання учнів проводив місцевий  просвітянин Кожан Созон, який загинув під час німецької окупації.

 

 1946-1991 роки: Після війни   у Грядках у початковій школі навчали дітей вчителі Віра та Марія Мальовані. Народились сестри Мальовані у сусідньому селі Соснівка. По закінченні трьох класів учні продовжували навчатись у Тростянецькій восьмирічній школі, що за 5 км від села. Пізніше вчителями у школі були Заєць, Фаїна Якимівна, тривалий час навчало дітей подружжя Корнацьких- Василь Павлович та Ганна Яківна. На той час  у школі учні здобували початкову освіту, педагоги Корнацькі мали великий авторитет у жителів с.Грядки. У 1971 році у школу навчати дітей прийшла молода вчителька Н.Н.Собчук, яка до цього часу, понад 40 років, працює в школі.

Ніна Несторівна згадує: «Прийшла я працювати в Грядківську початкову школу з ІІ четверті (10 листопада) 1971 року. На той час в школі нараховувалось 27 учнів. В мене був 2 клас, навчалось в ньому 12 дітей. Спочатку працювало тут 2 вчителі: я та Неоніла Семенівна Герман. Через декілька років вона перейшла працювати в м. Дубно в школу №7. Деякий час я працювала одна, і одночасно вела 3 класи, тому що наповнюваність класів була недостатньою. Це було досить важко і фізично, і морально.

Після закриття початкової школи в с. Михайлівка діти з цього села і вчителька, нині вже покійна Фіона Якимівна Боровик, прийшли в нашу школу. Після виходу Боровик Ф.Я. на пенсію, до нас в школу направили молоду вчительку Валентину Миколаївну Лисенко, на даний час вона працює юристом в соцзабезі м. Дубно. В 1987 році прийшла працювати Оксана Степанівна Кириленко.

Приміщення школи дуже давнє, постійно потребувало значних коштів на капітальний ремонт. І ось наприкінці 80-х років тодішній завідуючий районним відділом освіти Микола Іванович Філіпчук поставив питання перед керівництвом району про будівництво школи-садка в с. Грядки. Виїхала комісія з району, яка зробила висновок про аварійність старої школи і прийняла рішення про будівництво школи-садочка. Було вибрано місце для спорудження приміщення школи. За короткий час була виготовлена документація. І закипіла робота. Починали зводити споруду зразу майстри з ПМК. Але через деякий час вони перейшли на інший обєкт, а роботу продовжувала будівельна бригада колгоспу «Світанок», яка працювала пришвидшеними темпами, без вихідних. Будівельники старалися здати обєкт до 1 вересня. Перед першовереснем було задіяне майже все село: і батьки, і учні.

І ось 1 вересня 1990 році відбулось урочисте відкриття школи-садочка. Держава допомогла придбати меблі, наочність.

З 1990 року в школі вже працювало 3 вчителі:  Оксана Степанівна Кириленко та Людмила Тарасівна Собчук.

 

Грядківський НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ"

 

1991- сьогодення: У 1990 році у с.Грядки збудовано нову школу-садок і у 1993 році початкову школу  було реорганізовано у неповну середню, де  навчалося 75 учнів, працювало 12 педагогів, 8 з яких місцеві жителі. Директором школи був І.Л.Левчун, який пропрацював у цій школі до 2010року. Після виходу його на пенсію, директорм школи була Тимощук Тетяна Іванівна.А з 2014 року керівником ЗНЗ призначено Панчука Олега Олексійовича. На даний час у навчальному закладі навчається 53 учні, працює 16 вчителів, 11 з яких не є місцевими жителями ,у приміщенні школи діє 8 навчальних кабінетів, учительська кімната, їдальня. Використовується і приміщення старої школи (з 1911р), де знаходиться  спортивна кімната. Шкільна майстерня в окремому приміщенні. У 2014-2015 н.р. заклад реорганізовано у НВК "ЗОШ І-ІІст. - ДНЗ". Приємною подією розпочався 2015-2016 н.р., коли на базі школи за ініціативи директора Олега Олексійовича та за фінасової підтримки Дубенської РДА, начальника відділу освіти Вознюк Галини Федорівни, спонсорів школи та батьківського активу було відкрито дошкільний навчальний заклад. На даний момент у ДНЗ 15 дітей дошкільного віку, з якими працюють 2 вихователі: випускниця нашої школи Сидорчук Ольга Леонідівна та дубенчанка Лівовська Світлана Володимирівна.

 

  

       Учні НВК беруть активну участь у районних конкурсах, змаганнях, є членами Малої академії наук, представляють район  на обласних і Всеукраїнських олімпіадах. По закінченні школи продовжують навчання  у Семидубському аграрному ліцеї, коледжах, технікумах та  у навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації.